Глина – це природний матеріал, основний склад якого містить гідратовані оксиди алюмінію та кремнію. До її складу також входять молекули води, а от співвідношення цих компонентів варіюється залежно від місця видобутку. Зазвичай, вміст оксиду кремнію (кремнезему) становить близько 45-50%, оксиду алюмінію (глинозему) – 40-45%, а води – до 15%.
Характерний колір глині надають природні барвники: оксиди заліза, титану, магнію, міді, нікелю та хрому. Відтінки глини варіюються від жовтого та коричневого до синього, червоного і навіть чорного.
Приблизно 50% глинистих частинок мають розмір менше ніж 0,01 мм, а понад 25% – менше ніж 0,001 мм. Форма цих частинок є плоскою, лускоподібною. Заряд їхньої поверхні переважно негативний, що зумовлює притягування позитивно заряджених молекул води, пояснюючи гігроскопічність глини – її здатність поглинати та утримувати вологу.
Основа мінерального складу глини – це гідрослюди, каолін, хлорит і монтморилоніт.
Мінеральний склад глини є ключовим фактором, що визначає різницю між її видами та відповідно сферами застосування. Наприклад, гідрослюдисті глини мають низьку пластичність, але здатні значно збільшуватися в об’ємі при контакті з водою (до 9 разів) і містять значну кількість домішок уламкових порід. Каолінові глини характеризуються високою пластичністю, і їх широко використовують у виробництві кераміки. Монтморилонітові глини мають виражені сорбційні властивості.
Якісні характеристики глин:
Дисперсність (ступінь подрібненості):
- Високодисперсні (понад 85% частинок < 10 мкм або 60% < 1 мкм).
- Дисперсні (40-85% частинок < 10 мкм або 20-60% < 1 мкм).
- Грубодисперсні (менш як 40% частинок < 10 мкм або менш ніж 20% < 1 мкм).
Пластичність (здатність змінювати форму без руйнування):
- Високопластичні (індекс пластичності > 25).
- Середньопластичні (індекс пластичності 15-25).
- Помірнопластичні (індекс пластичності 7-15).
- Малопластичні (індекс пластичності < 7).
Глини з високою пластичністю цінуються у виробництві художньої кераміки, а середньої та низької – у виробництві будівельної цегли та плитки.
Вогнетривкість (стійкість до високих температур):
- Вогнетривкі (температура плавлення > 1580°С), що використовуються для високоякісної кераміки та вогнетривкої цегли.
- Тугоплавкі (температура плавлення 1350-1580°С), придатні для клінкерної цегли та кераміки.
- Легкоплавкі (температура плавлення < 1350°С), що застосовуються для звичайної цегли та гончарних виробів.
Вологоємність (здатність насичуватися водою):
Висока вологоємність (25-35%) характерна для суглинків і глин, низька (9-13%) – для супісків.
Розмокання (втрата зв’язності у воді):
Залежить від вмісту та мінерального складу глинистих частинок.
Липкість (здатність прилипати до твердих поверхонь):
Обумовлена колоїдним прошарком та міжмолекулярними силами.
Рекомендуємо купувати глину в ТОВ “Емеральд-Стоун”
Телефонуйте: 098-49-393-49
Застосування глини:
Глина є важливою сировиною в багатьох галузях:
- Буріння свердловин
- Нафтопереробка: очищення нафти від домішок.
- Паперова промисловість: підвищення білизни паперу.
- Гумова промисловість: покращує механічні властивості гуми.
- Виробництво фарб: природні пігменти.
- Сільське господарство: мінеральна добавка для тварин та покращення структури ґрунту.
- Скульптура
Однак, найбільшого поширення глина набула у будівельній галузі. Легкоплавкі піщанисті глини є основною сировиною для виробництва звичайної будівельної цегли. Швидкий випал керамзитових глинистих порід дозволяє отримувати керамзит та інші легкі заповнювачі для бетонів. Вогнетривкі глини використовуються для виготовлення ливарних форм у металургії. Глиняні суміші з кварцовим піском служать для створення форм для лиття виробів з чорних та кольорових металів.
