Представники галузі попередили, що сталеливарні потужності зростають швидше за попит і посилюють тиск на експорт. Про це йшлося на першому Steel Networking Summit 2026 у Стамбулі, який Турецька асоціація експортерів сталі (ÇİB) проводить 26–27 жовтня.
Міністр торгівлі Туреччини Омер Болат під час відкриття заявив, що додаткові мита США на сталь, а також імпортні квоти й захисні заходи Євросоюзу ускладнюють турецьким виробникам доступ до ринків. За його словами, виключення турецьких постачальників із ланцюгів постачання європейської промисловості послабить і конкурентоспроможність виробників ЄС. Болат також попередив, що обмеження торгівлі низьковуглецевою сталлю, виготовленою з металобрухту, можуть завадити «зеленому» переходу.
Голова ÇİB і президент Всесвітньої асоціації сталі Угур Далбелер зазначив, що нарощування потужностей без відповідного попиту посилює експортний тиск і стимулює протекціонізм. Він закликав враховувати різний доступ виробників до енергії, фінансування та технологій під час розробки кліматичних правил, щоб регулювання викидів не стало додатковим торговельним бар’єром.
За оцінкою генерального директора Всесвітньої асоціації сталі Генріка Адама, нині у світі використовують близько 75–76% виробничих потужностей. Найближчими роками можуть запустити ще приблизно 140 млн тонн потужностей, тоді як попит, імовірно, зростатиме повільніше. Адам також вказав на посилення торговельних бар’єрів і перенесення виробництва на внутрішні ринки.
Колишній генеральний директор асоціації Едвін Бассон очікує, що світовий попит на сталь у 2026 році залишиться на рівні близько 1,7 млрд тонн, а зростання відновиться у 2027-му. Серед ризиків для економіки він назвав геополітичну невизначеність і фінансовий тиск. На його думку, протягом наступного десятиліття зростання споживання сталі в Південно-Східній Азії може компенсувати його спад у Китаї.
Голова Tosyalı Holding і Турецької асоціації виробників сталі (TÇÜD) Фуат Тос’ялы наголосив на тісній інтеграції промислових ланцюгів Туреччини та ЄС у межах Митного союзу. За його словами, під час формування європейської політики щодо сталі Туреччину не слід прирівнювати до інших країн поза ЄС. Серед пріоритетів Тос’ялы назвав захист від недобросовісної конкуренції, передбачувані умови торгівлі та фінансування виробництва сталі з низьким рівнем викидів.
Під час дискусії, яку модерував Хакан Гюльдаг, учасники також обговорили фрагментацію ринків, зростання торговельних обмежень і вартості енергії. Вони зазначили, що протекціонізм може стимулювати подальше нарощування потужностей, а декарбонізація потребуватиме значних інвестицій і нових технологій. Окремо йшлося про невизначеність із перевіркою викидів у межах європейського механізму CBAM і пропозицію запровадити в Туреччині заходи щодо імпорту сталі, подібні до заходів ЄС.
Коментарів поки немає.