Тринадцять галузевих об’єднань Європи закликали реформувати Систему торгівлі викидами ЄС (EU ETS), щоб посилити захист виробників від перенесення виробництва до країн із менш суворими кліматичними вимогами. Серед пропозицій — зберегти безкоштовні квоти, спрямовувати доходи від торгів на декарбонізацію та враховувати конкурентоспроможність експорту.
Спільну позицію «Конкурентоспроможна EU ETS для промислової декарбонізації» підписали об’єднання сталеливарної, цементної, хімічної, паперової, керамічної, вапняної, гірничодобувної галузей, виробників кольорових металів, добрив, палива і скла, а також асоціації IFIEC Europe та EXCA. Автори вважають, що система має забезпечувати передбачувані умови для інвестицій у низьковуглецеві технології та водночас підтримувати виробництво і зайнятість у Європі.
Заклик зберегти безкоштовні квоти
Об’єднання виступили за збереження безумовного розподілу безкоштовних квот. На їхню думку, цей механізм має захищати європейських виробників від витоку вуглецю, а не субсидувати інвестиції в декарбонізацію. Чинна система нормативів уже заохочує скорочувати викиди: обсяг безкоштовних квот залежить від показників 10% підприємств із найнижчою інтенсивністю викидів.
Додаткові вимоги, пов’язані з інвестиціями, можуть призвести до втрати квот компаніями, якщо проєкти зі скорочення викидів не вдасться реалізувати через нестачу інфраструктури або фінансування, недостатню зрілість технологій чи слабкий попит. Крім того, на думку авторів звернення, такі умови поставлять європейських виробників у гірше становище порівняно з іноземними конкурентами, на яких поширюється механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM).
Галузеві асоціації також пропонують не допустити застосування міжгалузевого коригувального коефіцієнта (CSCF). Він скорочує безкоштовний розподіл квот, коли попит перевищує доступний обсяг, і може додатково зменшити їх кількість для промислових підприємств, зокрема тих, що вже мають низьку інтенсивність викидів. Як рішення об’єднання пропонують переглянути співвідношення безкоштовних квот і аукціонних продажів, збільшивши частку, доступну промисловості.
За оцінкою підписантів, нинішня структура розподілу ґрунтується на даних про викиди до 2013 року й недостатньо враховує відмінності між шляхами декарбонізації енергетики та промисловості. Вони закликають оновити методики розрахунку галузевих нормативів, щоб вимоги були технічно досяжними й економічно виправданими з урахуванням особливостей галузей і регіонів.
CBAM і фінансування декарбонізації
Механізм CBAM, ідеться в документі, має захищати від витоку вуглецю весь промисловий ланцюг — зокрема експорт європейської продукції та подальші етапи виробництва. Поступово відмовлятися від безкоштовних квот у секторах, охоплених CBAM, слід за реалістичним графіком і з огляду на те, чи забезпечує механізм рівні умови конкуренції. Об’єднання також наполягають на постійному рішенні для захисту експорту ЄС на ринках третіх країн, де конкуренти можуть не мати порівнянних витрат на вуглець.
За даними спільної заяви, на підтримку енергоємних галузей поки спрямували лише 5% доходів від EU ETS. Підписанти вимагають повністю реінвестувати виручку від аукціонів у межах ETS1 у декарбонізацію чинних промислових підприємств. Фінансування, за їхньою пропозицією, має бути технологічно нейтральним і охоплювати як поточні, так і нові проєкти — від низьковуглецевих технологій і виробничих процесів до матеріалів.
Щоб такі вкладення були комерційно доцільними, асоціації також закликають розвивати ринки збуту відновлюваної та низьковуглецевої продукції. У документі зазначено, що промисловості потрібні ефективний захист від витоку вуглецю, передбачувані правила, доступ до фінансування та стабільний попит.
Коментарів поки немає.