Викиди промислових об’єктів, охоплених Системою торгівлі квотами ЄС (EU ETS), у 2025 році зменшилися на 3,3% порівняно з попереднім роком. Серед основних чинників скорочення Єврокомісія назвала металургію, виробництво цементу та хімічну промисловість.
У звіті про роботу європейського вуглецевого ринку йдеться, що з 2026 року механізм транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) поступово замінює безоплатний розподіл квот у галузях, які він охоплює, зокрема в чорній металургії. На ці галузі припадало близько 54% усіх безоплатних квот, виділених у 2021–2025 роках. Приблизно 211 млн квот, які через запровадження CBAM не розподілятимуть безоплатно у 2026–2030 роках, передадуть до Фонду інновацій. На початковому етапі CBAM охоплює прямі викиди металургії, але не враховує непрямі викиди, пов’язані зі споживанням електроенергії.
Єврокомісія також запропонувала з 2028 року поширити CBAM на 180 видів продукції, у виробництві якої активно використовують сталь та алюміній. До переліку можуть увійти пральні машини, промислові радіатори та ливарні машини. Пропозиція має запобігти обходу правил через перехід від імпорту базових матеріалів, уже охоплених механізмом, до готової продукції.
Щоб зменшити ризик перенесення виробництва до країн із менш суворими кліматичними вимогами, Комісія запропонувала тимчасовий фонд декарбонізації. Він має частково компенсувати витрати на вуглецеві квоти підприємствам, які конкурують із дешевшими товарами з третіх країн із вищим рівнем викидів.
За даними звіту, у 2025 році 15 держав ЄС виплатили підприємствам €6,9 млрд як компенсацію непрямих вуглецевих витрат, понесених у 2024 році. У грудні 2025 року Єврокомісія розширила перелік галузей, що мають право на допомогу, і збільшила дозволений рівень підтримки для частини наявних отримувачів. Компанії повинні спрямувати частину коштів на проєкти зі скорочення прямих або непрямих викидів.
Коментарів поки немає.