Безпечна електропроводка — одна з головних умов комфортного проживання в приватному будинку. Пральна машина, бойлер, електроплита, холодильник та інша побутова техніка щодня працюють від електромережі, а пошкодження ізоляції може призвести до появи небезпечної напруги на металевих корпусах приладів. Саме тому заземлення в приватному будинку є важливою складовою системи електробезпеки, яку необхідно правильно спроєктувати, змонтувати та перевірити.
На відміну від багатьох квартир, у приватному будинку власнику часто доводиться окремо організовувати заземлювальний пристрій і перевіряти відповідність електромережі чинним вимогам. Водночас недостатньо просто встановити кілька металевих стрижнів у землю. Захист залежить від усієї електричної системи, правильного підключення провідників і роботи автоматичних пристроїв.
Що таке заземлення та для чого воно потрібне
Заземлення — це електричне з’єднання певних частин електроустановки із землею за допомогою спеціальних провідників і заземлювача. Його завдання полягає в тому, щоб забезпечити передбачені проєктом умови електробезпеки та допомогти захисним пристроям вимкнути живлення в разі аварії.
Наприклад, якщо всередині пральної машини пошкодиться ізоляція і фазний провід торкнеться металевого корпусу, на ньому може з’явитися небезпечна напруга. За правильно організованого захисту струм пошкодження проходить передбаченим електричним колом, а відповідний автоматичний вимикач або пристрій захисного вимкнення відключає живлення.
Заземлення виконує важливу функцію, але не гарантує абсолютної безпеки саме по собі. Для надійного захисту його поєднують із захисними провідниками, автоматичними вимикачами, пристроями захисного вимкнення та системою зрівнювання потенціалів відповідно до проєкту.
З яких елементів складається система заземлення
У приватному будинку система заземлення може включати кілька взаємопов’язаних компонентів. Кожен із них виконує окрему функцію, тому під час монтажу важливо дотримуватися технічних вимог до матеріалів і з’єднань.
- Заземлювач. Металеві електроди або інша передбачена проєктом конструкція, що забезпечує електричний контакт із ґрунтом.
- Заземлювальний провідник. З’єднує заземлювач із відповідною шиною або іншими елементами системи.
- Захисний провідник PE. З’єднує відкриті провідні частини електрообладнання із системою захисту.
- Головна заземлювальна шина. Служить точкою підключення передбачених проєктом захисних провідників і провідників зрівнювання потенціалів.
- Захисні апарати. Автоматичні вимикачі та пристрої захисного вимкнення забезпечують відключення живлення за відповідних аварійних умов.
Конкретний склад системи залежить від способу живлення будинку, стану ввідної мережі та обраної системи заземлення. Тому перед початком робіт необхідно з’ясувати, як саме організований електричний ввід і які рішення допускаються для конкретного об’єкта.
Які бувають системи заземлення
У житлових будинках можуть застосовуватися різні системи заземлення, зокрема TN-S, TN-C-S і TT. Вони відрізняються способом з’єднання нейтралі джерела живлення, захисних провідників і заземлювального пристрою.
У системі TN-S робочий нульовий провідник N та захисний провідник PE розділені по всій відповідній частині електроустановки. У системі TN-C-S на певній ділянці використовується суміщений провідник PEN, який у визначеній проєктом точці розділяється на PE і N. У системі TT відкриті провідні частини обладнання з’єднуються із власним заземлювальним пристроєм, а захист від замикання на корпус зазвичай потребує застосування пристроїв захисного вимкнення.
Не можна самостійно вибирати систему лише за принципом зручності монтажу. Рішення залежить від характеристик мережі, вимог до електроустановки та чинних норм. Особливо важливо не виконувати довільне з’єднання нульового провідника з PE у розетках або розподільних коробках.
